Мітки: харчові продукти

Закон набув чинності відразу після опублікування, але основна його частина, відповідно до прикінцевих положень, почала діяти через півроку — тобто з 6 серпня 2019 року.

З метою надання методичної допомоги по вивченню чинного законодавства для виробників харчової продукції, закладів торгівлі та навчальних закладів Волинської та рівненської області 03 жовтня 2019 р. у приміщенні ДП «Волиньстандартметрологія» спільно з залученими фахівцями відбувся семінар на тему: “Актуальні питання для підприємств харчової галузі. Маркування харчових продуктів згідно з новим Законом. Порівняльний аналіз нормативно-правових актів з питань маркування харчової продукції”.

На семінарі розглядалися наступні питання:

• правила формування назви харчового продукту. Необхідність нанесення інформації про спеціальну обробку харчового продукту;
• використання понять «шоколадний», «ванільний», «лимонний», «горіховий» тощо у назві харчового продукту;
• хто вважається виробником продукції. Застосування термінів «виробник», «фасувальник». Співвідношення понять «виробник»-«фасувальник» згідно чинного законодавства;
• «Основне поле видимості» на пакуванні продукції. Інформація про продукт, яка повинна бути наведена у цій зоні;
• що таке «невелика кількість …». Якими нормативними документами визначено це поняття;
• способи позначення граничнодопустимих відхилень від номінальної кількості харчового продукту;
• застосування знаку «е» при позначенні граничнодопустимих відхилень. Чи обов’язково позначати на пакуванні знак «е». Вимоги до продукції, в маркуванні якої вказаний знак «е»;
• в яких випадках для фасованої харчової продукції граничнодопустимі відхилення не зазначаються;
• проблемні питання позначення складу харчового продукту. Позначення складних інгредієнтів, харчових добавок тощо. Чи обов’язково зазначати усі харчові добавки в складі харчового продукту:
• позначення ароматизаторів у складі харчового продукту;
• в яких випадках та яким чином позначається відсоток використаного інгредієнту;
• питання, пов’язані з позначенням інгредієнта «вода»;
• необхідність зазначення інформації про застережні заходи, позначення умов зберігання;
• як зазначити на маркуванні харчову та енергетичну цінність продукту, якщо її значення можуть змінюватися. Чи є порушенням вказувати, наприклад: білків (жирів, вуглеводів) – не більше (менше);
• які існують вимоги до написання обов’язкових реквізитів на пакуванні (розмір шрифту та контрастність, проміжок між знаками, поставлення лапок, розділових знаків тощо);
• позначення в тексті маркування одиниць вимірювання Міжнародної системи одиниць (SI) з використанням літер українського алфавіту;
• відповідальність за порушення вимог щодо маркування та надання на маркуванні неточної, недостовірної, незрозумілої інформації передбачена відповідальність;
• майстер клас з практичними приклади маркування харчової продукції.

По завершенню семінару відбувся обмін досвідом, були надані відповіді на конкретні запитання Всім учасникам семінару були вручені сертифікати, щодо участі в роботі семінару.

6 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила Закон України 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Закон набув чинності відразу після опублікування, але основна його частина, відповідно до прикінцевих положень, починає діяти з  6 серпня 2019 року.

Щоб дізнатись, які зміни відбулись у вимогах до маркування харчових продуктів – пропонуємо переглянути презентацію з доступним та цікавим роз’ясненням!

12 серпня 2019 року набув чинності наказ Мінагрополітики від 22 травня 2019 року № 264 «Про затвердження Методів відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю» (зареєстрований в Мін’юсті 12 червня 2019 року за № 608/33579).

У наказі чітко прописані процедури відбору зразків харчових продуктів, методи відбору зразків сухофруктів, горіхів та олійних рослин, молока та молочних продуктів, дитячих сумішей, зерен кави та розчинної кави, вина, соків та нектарів, алкогольних напоїв, харчових для дітей, олії рослинного походження тощо. Також окреслені методи відбору зразків для об’ємних партій та механізм підготовки зразків для визначення мікотоксинів у харчових продуктах та визначення оцінки партій чи її частини.

Методи розроблені з урахуванням вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 401/2006 від 23 лютого 2006 року, яким встановлюються методи відбору зразків та їх дослідження з метою здійснення офіційного контролю за рівнями мікотоксинів у харчових продуктах.

Реалізація наказу забезпечить виконання євроінтеграційних зобов’язань України у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Прийняття наказу дозволить впровадити єдині для державних ветеринарних інспекторів, акредитованих лабораторій та операторів ринку методи відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю, а також встановити прозорі та законодавчо обґрунтовані вимоги при відборі зразків для зазначених цілей.

Закон встановлює загальні принципи надання та вимоги до інформації про харчові продукти, що надається споживачам, зокрема щодо маркування харчових продуктів, а також обов’язки операторів ринку харчових продуктів з доведення цієї інформації до інших операторів ринку харчових продуктів та до споживачів.

Він запроваджує правові норми щодо забезпечення належного рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, їх поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти.

Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» приводить у відповідність українське законодавство до норм ЄС, а також підвищує рівень поваги до споживача. Містить вимоги щодо виділення алергенів, передбачає збільшення шрифту на етикетці, зазначення країни чи місця походження харчового продукту, інформуванню про замороження чи розмороження продукту, перелік усіх інгредієнтів, надання інформації про поживну цінність. Тепер, купуючи харчові продукти, український споживач зможе робити свідомий вибір на користь того чи іншого продукту.

Згідно з новим законом відповідальний за надання інформації той оператор ринку, під найменуванням якого продається харчовий продукт.

Даний закон встановлює:

1) загальні положення до маркування харчових продуктів, дія яких може поширюватися на всі харчові продукти або на певні їх категорії. Крім того, Закон встановлює окремі правила щодо маркування певних видів харчових продуктів.

2) категорії обов’язкової інформації про харчові продукти та загальні вимоги до інформації про харчові продукти для того, аби дати споживачам можливість визначати та належним чином використовувати харчові продукти, та робити вибір, який відповідав би їх індивідуальним харчовим потребам.

3) уніфікацію правил надання споживачам інформації стосовно харчових продуктів, забезпеченню правової визначеності та зменшенню адміністративного тягаря на операторів ринку, відповідальних за інформацію про харчові продукти, а також позитивно впливатиме на забезпечення інтересів громадян шляхом запровадження вимог щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти.

4) інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача та не повинна вводити його в оману щодо характеристик харчового продукту, його властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення).

5) заборонено приписувати харчовому продукту непритаманні йому властивості або наслідки споживання, припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.

Закон гармонізований із законодавством Європейського Союзу та є логічною складовою нової системи безпечності харчових продуктів, яка сьогодні впроваджується в Україні і яка основана на європейському підході «від лану – до столу».