Мітки: Міністерство економічного розивтку та торгівлі України

ЗАВАНТАЖИТИ всеукраїнську базу небезпечної продукції

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надало до громадського обговорення проект Закону «Про приєднання України до Конвенції про заснування Міжнародної організації законодавчої метрології».

У пояснювальній записці до проекту зазначається, що нині Україна є членом-кореспондентом Міжнародної організації законодавчої метрології (МОЗМ) без права голосу на засіданнях конференції/комітету законодавчої метрології, тощо.

Після набуття права голосу на засідання МОЗМ, що дозволяє зробити запропонований законопроект, та ставши повноправним членом організації, Україна матиме можливість брати участь в системі сертифікації МОЗМ та створити державні органи видачі сертифікатів.

За такими сертифікатами вітчизняні виробники ЗВТ (тобто зважувальних приладів, лічильників води/тепла/газу, тощо) зможуть реалізувати продукцію на ринках інших членів-держав МОЗМ без додаткових процедур проведення оцінки приладів.

З іншого боку, Україна долучиться до обговорення питань щодо розробки нових радарів-вимірювачів швидкості авто, вимірювальних систем для газоподібного палива, тощо, які перебувають у відання МОЗМ, та які зможуть у майбутньому застосовуватися на національному рівні.

Мінекономрозвитку внесло зміни до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів

З метою вдосконалення порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів Мінекономрозвитку наказом від 16.04.2019 р. №642:

1. Виключено пункт 3 наказу МЕРТ від 08.02.2016 р. №193. Ним було встановлено, що  Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затверджений цим наказом, може використовуватися під час проведення повірки засобів вимірювальної техніки, які не застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, на добровільних засадах.
2. Затверджено зміни до вищезазначеного Порядку. Зокрема, уточнено, що:

• у розділі “Засоби повірки” зазначаються перелік основних засобів повірки (еталонів, у тому числі стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів), допоміжних ЗВТ і допоміжного обладнання, які застосовуються під час повірки, а також їх опис та технічні характеристики;
• відношення розширеної невизначеності (за довірчої ймовірності 95 %) значення величини, яку відтворює або вимірює еталон, до максимально допустимої похибки ЗВТ, що підлягає повірці, має бути не більше ніж один до трьох;
• еталони, які застосовуються під час проведення повірки, мають бути калібровані з дотриманням міжкалібрувальних інтервалів і відповідати вимогам ДСТУ OIML D 23. Метрологічні та технічні характеристики допоміжних ЗВТ і допоміжного обладнання мають бути документально засвідчені;
• роботи, пов’язані з проведенням повірки ЗВТ, можуть проводитися виконавцями з використанням еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання замовника цих робіт у межах діапазону вимірювання, наведеного в галузі уповноваження виконавця. Еталони, допоміжні ЗВТ та допоміжне обладнання замовника робіт мають відповідати вимогам пункту 8 розділу II цього Порядку. Використання виконавцем під час проведення робіт з повірки ЗВТ еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання, які належать замовнику таких робіт, допускається за наявності відповідного договору щодо використання еталонів, допоміжних ЗВТ та допоміжного обладнання, укладеного ним із замовником;
• заявники, які погодили графіки, надають ЗВТ на періодичну повірку відповідно до погоджених строків або своєчасно письмово повідомляють виконавців про причини невиконання графіків;
• результати повірки ЗВТ, що випущені з виробництва і введені в експлуатацію до набрання чинності технічними регламентами щодо ЗВТ, вважають позитивними, якщо їх метрологічні та технічні характеристики відповідають вимогам нормативних документів, чинних на момент їх виробництва і введення в експлуатацію;
• свідоцтво про повірку ЗВТ може бути оформленена паперовому носії або в електронній формі;
• виробники тавр відповідають за своєчасність та якість виготовлення повірочних тавр та забезпечують виготовлення і відправлення виконавцям повірочних тавр не пізніше ніж за місяць до запланованого терміну їх застосування в разі подання замовлення та вчасної оплати.

Крім того, у новій редакції викладено:

1. Графік проведення періодичної повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі – ЗВТ) на 20 __ рік (додаток 1);
2. Форму і розміри повірочних тавр (додаток 3);
3. Довідку про результати інспекційної повірки законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, що належить (додаток 5).

Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування (крім пункту 6 Змін, який набере чинності з 1 січня 2020 року). Станом на 19.06.2019 р. не опублікований.

23-25 травня 2019 р. у Львові за ініціативи Міністерства економічного розвитку та торгівлі України проходив  Міжнародний форум з питань технічного регулювання «Технічне регулювання для розвитку науки, освіти, бізнесу».

Форум зібрав понад 200 учасників: міжнародних експертів, представників державних підприємств, установ, організацій, бізнес-структур, асоціацій тощо.

Форум організований з метою забезпечення сталого розвитку науки, освіти, бізнесу завдяки впровадженню в Україні вимог міжнародного рівня, підвищення обізнаності українських науковців, фахівців і виробників щодо ролі технічного регулювання у важливих  сферах нашого життя.

24 травня відкрив IV Міжнародний форум технічного регулювання Перший віце-прем’єр міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів

Під час виступу Перший віце-прем’єр міністр України наголосив, що цей форум є важливим кроком у міжнародному розвитку науки, освіти та бізнесу через підвищення обізнаності українських науковців і виробників про роль технічного регулювання і технічні стандарти.

“Впродовж останніх трьох років ми багато зробили для імплементації  міжнародних і європейських стандартів в Україні і суттєво трансформували систему технічного регулювання. З 2016 року були  ліквідовані 90% радянських ГОСТів, а натомість ми розробили та прийняли 5105 національних стандартів. Це означає, що тепер 91% цих стандартів гармонізовані з стандартами ЄС”- зазначив Степан Кубів.

Перший віце-прем’єр міністр  нагадав, що на початку року Україна стала повноправним членом Метричної Конвенції, завдяки чому українська система вимірювань отримала визнання  з боку усіх 59 країн-членів Конвенції.

“Членство України  у Метричній конвенції – ще один інструмент для  просування української продукції на міжнародний ринок, збільшення експорту українських товарів  на європейський та світовий ринки. У цей спосіб українська система вимірювань отримала міжнародне визнання та більше не потребує додаткового підтвердження, відтак це заощадить кошти українського бізнесу та підвищить конкурентоспроможність української продукції”, – зазначив Степан Кубів

Степан Кубів також відмітив, що Україна впевнено тримає курс на створення якісної національної системи оцінки відповідності та акредитації, яка побудована на принципах і практиках, що діють у світовій спільноті. Кубів додав, що свідченням цього стане укладення між Україною та ЄС Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА), відповідно до якої українські результати випробувань та сертифікації продукції будуть визнаватись на європейському рівні. Він додав, що наразі у сфері оцінки відповідності  в Україні прийнято 73 технічні регламенти, 67 з яких розроблено на основі актів законодавства ЄС. Завдяки цьому вимоги до безпечності української продукції стали ідентичні європейським.

Про спікерів форуму та презентації доповідей можна дізнатися тут.

Про це повідомив офіційний сайт міністерства.

Мінекономрозвитку продовжило до 1 січня 2021 року перехідний період щодо обов”язкового маркування продукції літерами латинського та грецького алфавіту. Відповідний наказ міністерства пройшов процедуру державної реєстрації у Мінюстиції та набуде чинності після офіційного оприлюднення.

Як відомо, в 2015 році на виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС Україна ухвалила Правила застосування одиниць вимірювання. Згідно з Правилами, з 1 січня 2016 року усі виробники споживчої продукції зобов”язані позначати виміри продукції одиницями вимірювання Міжнародної системи одиниць SI (кілограми, сантиметри, літри тощо).

Крім того, згідно з Правилами, на маркуванні продукції, яка продається в Україні, мають зазначатися міжнародні позначення одиниць вимірювання з використанням літер латинського та грецького алфавіту. Одночасно на маркуванні можуть застосовуватись українські позначення одиниць вимірювання (з використанням літер українського алфавіту). Такі позначення одиниць вимірювання поширюються на маркування всієї споживчої продукції, зокрема, і на маркування лікарських засобів, медичних виробів, харчових продуктів, дієтичних добавок, кормів для тварин, упаковок насіння та засобів захисту рослин тощо.

Для поступового переходу бізнесу, зокрема виробників ліків, був передбачений перехідний період для маркування латинськими літерами. Він мав завершитись 1 січня 2019 року. Але, зваживши на численні звернення щодо необхідності продовження перехідного періоду, Міністерство ухвалило рішення продовжити його до 1 січня 2021 року.