ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА

У повсякденній свідомості термін “інформаційна політика” асоціюється насамперед із засобами масової інформації і охоплює коло явищ, пов’язаних із загальною спрямованістю діяльності даних коштів, що виявляється у змісті публікованих матеріалів.

Стосовно до життя суспільства термін “інформаційна політика” може трактуватися як мінімум двома способами – у широкому і вузькому сенсі.

У широкому сенсі даний термін може розкриватися як політика в інформаційній сфері суспільства, утвореною сукупністю суспільних відносин з приводу інформації та інформаційної інфраструктури як об’єктів інтересів індивіда, суспільства і держави.

Виходячи із запропонованого вище підходу, інформаційна політика – це використання ресурсів публічної влади для вибору ефективних шляхів вирішення найбільш гострих проблем розвитку інформаційної сфери. До числа таких проблем можна віднести підвищення якості життя всіх суб’єктів суспільства, зміцнення державних гарантій прав і свобод людини і громадянина в галузі інформаційної діяльності, прискорення переходу суспільства до інформаційної (постіндустріальної) фази розвитку, створення індустрії конкурентоспроможних інформаційних технологій, забезпечення безпеки інформаційних і комунікаційних систем критично важливих об’єктів, збереження культурних і моральних цінностей народу тощо.

Інформаційна політика – це сукупність основних напрямів і способів діяльності по одержанню, використанню, поширенню та зберіганню інформації.

Інформаційна політика займається організацією процесів породження, розповсюдження та зберігання інформації в соціальних системах, що є досить чутливими до внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків. Тому такі процеси породження, розповсюдження та зберігання інформації організовуються й контролюються всіма суспільствами.

Щоби мати особистий погляд на світ, треба мати власні новини та події, сильних інтерпретаторів, які здатні не лише зі своїх, але й з чужих подій зробити власні новини. Нам треба знати, куди слід прямувати.

Головними напрямами і способами інформаційної політики є:

  • забезпечення доступу громадян до інформації;
  • створення систем і мереж інформації;
  • зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;
  • забезпечення ефективного використання інформації;
  • сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню  інформаційних ресурсів;
  • створення загальної системи охорони інформації.