Open post Обігрівачі приміщень та комбіновані обігрівачі стануть більш енергоефективними, – Мінекоенерго

Обігрівачі приміщень та комбіновані обігрівачі стануть більш енергоефективними, – Мінекоенерго

Запровадження системи встановлення вимог з екодизайну енергоспоживчих товарів дозволить поступово усувати з ринку товари, що здійснюють найбільший негативний вплив на довкілля.

У рамках виконання Україною взятих на себе зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Україна впроваджує систему встановлення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів відповідно до оновленого законодавства ЄС.

З цією метою розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для обігрівачів приміщень та комбінованих обігрівачів», який прийнято на засіданні Уряду.

Технічний регламент розроблено Держенергоефективності спільно із Мінекоенерго.

Зазначений документ має на меті забезпечити покращення енергетичних та екологічних характеристик обігрівачів приміщень та комбінованих обігрівачів, що в результаті дозволить поступово збільшити кількість енергоефективних товарів на ринку.

Відтепер обігрівачі в Україні мають мати екологічні та енергетичні характеристики відповідно до європейських стандартів.

Таке обладнання економно споживатиме енергію, матиме тривалий термін експлуатації та менший вплив на навколишнє середовище.

Вітчизняний бізнес, у свою чергу, отримає рівні конкурентні можливості із європейськими виробниками обігрівачів та зможе постачати своє обладнання до ринку ЄС.

Водночас, впровадження системи екодизайну дозволить поступово витіснити з ринку ті обігрівачі, які найбільш неефективно використовують енергію та завдають найбільший негативний вплив на навколишнє середовище.

Технічні регламенти з екодизайну розглядають усі впливи на навколишнє середовище протягом усього життєвого циклу продукту – починаючи від концепції, проектування, виробництва, використання  – і до утилізації, але на сьогодні, зазвичай, вони орієнтовані на енергоспоживання тільки у фазі використання готової продукції і встановлюють мінімальні стандарти енергоефективності, вимагаючи тим самим, щоб усі продукти в цій категорії задовольняли вимоги до обов’язкових рівнів енергоефективності.

Це ще один крок на шляху імплементації 125-ї Директиви ЄС та впровадження європейських стандартів щодо екодизайну обладнання.

Open post Важливо! Новий стандарт на системи управління безпечністю харчових продуктів

Важливо! Новий стандарт на системи управління безпечністю харчових продуктів

Із 1 грудня поточного року в Україні набере чинності новий національний стандарт ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT) «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюгу».

«Національний стандарт ухвалений наказом Національного органу стандартизації № 340 від 31 жовтня 2019 року», – сказала вона.

Цим же наказом із 01 липня 2021 року скасовується чинність стандарту ДСТУ ISO 22000:2007 Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга (ISO 22000:2005, IDT). Перехідний період необхідний, аби підприємства встигли ознайомитися з вимогами стандарту, підготувати потрібні документи та адаптувати виробництво.

Крім того, наказом № 340 в Україні вперше ухвалено низку стандартів, що окреслюють програми-передумови безпечності харчових продуктів, а також вимоги до органів, що забезпечують аудит і сертифікацію систем управління безпечністю харчових продуктів:

– ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT) Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюгу – На заміну ДСТУ ISO 22000:2007;
– ДСТУ ISO/TS 22002-1:2019 (ISO/TS 22002-1:2009, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 1. Виробництво харчових продуктів – Вперше;
– ДСТУ ISO/TS 22002-2:2019 (ISO/TS 22002-2:2013, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 2. Громадське харчування – Вперше;
– ДСТУ ISO/TS 22002-3:2019 (ISO/TS 22002-3:2011, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 3. Сільське господарство – Вперше;
– ДСТУ ISO/TS 22002-4:2019 (ISO/TS 22002-4:2013, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 4. Виробництво паковання для харчових продуктів – Вперше;
– ДСТУ ISO/TS 22002-6:2019 (ISO/TS 22002-6:2016, IDT) Програми-передумови безпечності харчових продуктів. Частина 6. Виробництво кормів і харчових продуктів для тварин – Вперше;
– ДСТУ ISO/TS 22003:2019 (ISO/TS 22003:2013, IDT) Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до органів, що забезпечують аудит і сертифікацію систем управління безпечністю харчових продуктів – На заміну ДСТУ-П ISO/TS 22003:2009.

Чинність попереднього стандарту ДСТУ-П ISO/TS 22003:2009 Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до органів, що здійснюють аудит та сертифікацію систем управління безпечністю харчових продуктів (ISO/TS 22003:2007, IDT) втрачається з 1 липня 2021 року.

Переглянути повний текст наказу № 340 можна за посиланням.

Open post Оновлений стандарт ISO для безперервності і стабільності бізнесу

Оновлений стандарт ISO для безперервності і стабільності бізнесу

Стихійні лиха, пожежі, проблеми з ланцюгами поставок або кібератаки – це лише деякі з багатьох несподіваних, але можливих загроз для безперебійної роботи будь-якого бізнесу. Найкращим захистом від будь-яких ризиків буде послідовне і надійне планування безперервності бізнесу. Крім того, наявність ефективних планів забезпечення безперервності бізнесу є ключем до відновлення операцій, якщо щось піде не так.

Стандарт ISO 22301 «Безпека і стабільність. Системи управління безперервністю бізнесу. Вимоги» – це перший в світі міжнародний стандарт для реалізації ефективного плану ведення бізнесу, а також інструмент для відновлення організацій після різних форс-мажорних обставин, при цьому скоротивши до мінімуму різні суб’єктивні фактори.

Нещодавно даний стандарт був оновлений, згідно з новими тенденціями ринку і економіки. В даний час стандарт об’єднав кращі світові практики, щоб допоможе організаціям будь-якого роду ефективно реагувати і усувати ймовірні збої.

Стабільна організація – це організація, яка здатна адаптуватися до змін, знає, в чому полягає її вразливість, і має плани реагування в разі невдачі – така головна мета стандарту.

Швидке відновлення після збоїв в бізнесі вимагає глибокого розуміння того, що важливо для організації, простих планів реагування та персоналу, який знає свою роль в інциденті.

Стандарт ISO 22301 допоможе організаціям робити все це, тим самим забезпечуючи своїм клієнтам, постачальникам, регулюючим органам та іншим зацікавленим сторонам впевненість в тому, що вони не тільки готові до збоїв, але й націлені на майбутнє.

Стандарт ISO 22301 «Безпека і стабільність. Системи управління безперервністю бізнесу. Вимоги» був розроблений технічним комітетом ISO – TК 292 «Безпека і стабільність», секретаріат якого веде SIS, член ISO від Швеції.

Open post Новий стандарт ISO на активні медичні прилади, що імплантуються

Новий стандарт ISO на активні медичні прилади, що імплантуються

В наш час поєднання сучасної науки і передових технологій забезпечує людям з недугами серця, такими як брадикардія, тахікардія тощо, комфортне і здорове життя. Все завдяки активним імплантованим медичним пристроям, серед яких: кардіостимулятори, кардіовертер-дефібрилятори і пристрої для ресинхронізуючої серцевої терапії.

На жаль, в зв`язку з поширенням безлічі електронних пристроїв, навіть в лікарні пацієнти під час лікування піддаються впливу численних електромагнітних (ЕМ) випромінювань. Подібне може виявитися небезпечним через виникнення перешкод, які порушують працездатність імплантатів.

Здатність смартфонів та іншого устаткування створювати перешкоди для активних електронних кардіостимуляторів та інших пристроїв, що імплантуються в організм людини для підтримки роботи його серцево-судинної системи залежить від кількох факторів, які описані в новому стандарті ISO 14117:2019 “Активні медичні прилади, що імплантуються. Електромагнітна сумісність (ЕМС). Протоколи випробувань на ЕМС для кардіостимуляторів кардіовертерів-дефібриляторів та пристроїв для ресинхронізації серця, що імплантуються”.

Відповідно до вимог стандарту ISO 14117:2019 електромагнітна сумісність зазначених приладів залежить від частотного спектра випромінювача, формату модуляції, потужності сигналу, близькості до пацієнта, коефіцієнтів зв’язку та тривалості впливу.

У разі низьких частотних діапазонів можна спостерігати безліч електромагнітних випромінювачів, включаючи як пристрої на базі нових технологій, так і більш звичні випромінювачі, такі як радіомовні і телевізійні системи.

У разі більш високих частот перешкоди можуть генерувати персональні портативні пристрої зв’язку, такі як бездротові телефони і рації. Використання цих частот стає все більш поширеними в двадцять першому столітті. І, отже, зростає ймовірність негативного впливу самих різних систем на медичні пристрої, що імплантуються пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями.

Стандарт ISO 14117:2019 пропонує специфікації для двох згаданих вище частотних діапазонів.

Документ визначає методики випробувань для оцінки ЕМС і пропонує інформацію про межі працездатності для активних імплантованих серцево-судинних пристроїв. Даний документ не охоплює тестування на ЕМС пристроїв, що працюють в частотних діапазонах вище 3000 МГц. При цьому стандарт ISO 14117:2019 надає виробникам електромагнітних випромінювачів інформацію про очікуваний рівень завадостійкості цих пристроїв.

Перше видання даного стандарту відбулося у 2012 році. Воно було розроблено з метою тестування імпульсних генераторів, що використовуються з ендокардіальними та епікардіальними електродами. Але з появою технологій, що дозволяють не використовувати ендокардіальні або епікардіальні електроди, постала необхідність перегляду документу.

Оновлений стандарт також містить нові визначення для «режиму перешкод» і «короткочасного впливу», адаптовані тести для обліку нових бездротових послуг, а також інші нововведення.

Стандарт ISO 14117:2019 “Активні медичні прилади, що імплантуються. Електромагнітна сумісність (ЕМС). Протоколи випробувань на ЕМС для кардіостимуляторів кардіовертерів-дефібриляторів та пристроїв для ресинхронізації серця, що імплантуються” був підготовлений підкомітетом технічним комітетом ISO «Імплантати для хірургії».

Open post Кабінетом Міністрів України затверджено критерії оцінки господарської діяльності у сфері ветеринарної практики

Уряд удосконалив правила здійснення органічного виробництва в Україні

23 жовтня Кабінет Міністрів встановив детальні правила господарської діяльності в сфері органічного виробництва в Україні. Відповідна постанова сприятиме формуванню ефективної державної політики у сфері органічного виробництва в Україні.

Урядова постанова встановлює детальні правила органічного рослинництва, тваринництва (в тому числі, специфічні вимоги до органічного птахівництва та бджільництва), грибівництва, аквакультури, виробництва органічних морських водоростей, органічних харчових продуктів та кормів, заготівлі органічних об’єктів рослинного світу, а також особливості застосування винятків, ведення паралельного та одночасного виробництва, зберігання, перевезення та маркування окремих видів органічної продукції.

Ухвалення постанови має на меті забезпечити належне та ефективне функціонування ринку органічної продукції, а також створити прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва та обігу органічних продуктів.

Також нові правила ведення господарської діяльності у сфері органічного виробництва дозволять знизити рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель синтетичними речовинами, у тому числі агрохімікатами, пестицидами, а також відходами тваринництва, сформувати якісні умови утримання певних видів тварин для задоволення їхніх поведінкових потреб.

Open post Затверджено Перелік національних стандартів на відповідність вимогам ТР законодавчо регульованих ЗВТ

Інформація про прийняті та скасовані стандарти

Наказ ДП “УкрНДНЦ” від 17 жовтня 2019 р. №315 “Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття зміни до національного стандарту”
Наказ ДП “УкрНДНЦ” від 16 жовтня 2019 р. №313 “Про скасування національного  стандарту”
Наказ ДП “УкрНДНЦ” від 16 жовтня 2019 р. №312 “Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття поправок до національних стандартів”
Наказ ДП “УкрНДНЦ” від 15 жовтня 2019 р. №311 “Про прийняття та скасування національних стандартів”
Наказ ДП “УкрНДНЦ” від 15 жовтня 2019 р. №310 “Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття змін та поправок до національних стандартів”
Наказ ДП “УкрНДНЦ” від 07 жовтня 2019 р. №309 “Про прийняття та скасування національних стандартів, скасування змін та поправок до національних стандартів”
Наказ ДП “УкрНДЕЦ” від 04 жовтня 2019 р. №308 “Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття зміни до національного стандарту”
Наказ ДП “УкрНДНЦ” від 04 жовтня 2019 р. №307 “Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття зміни до національного стандарту”

Open post Глава держави підписав закон щодо удосконалення нормування у будівництві

Глава держави підписав закон щодо удосконалення нормування у будівництві

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про будівельні норми» щодо удосконалення нормування у будівництві» № 156-ІХ, ухвалений Верховною Радою 3 жовтня 2019 року.

Документ розроблений з метою удосконалення нормування у будівництві, створення умов для запровадження інноваційних і прогресивних будівельних технологій, а також поліпшення інвестиційного клімату й пожвавлення ділової активності у будівництві.

Попередні будівельні норми здебільшого мали розпорядчий характер і були надто зарегульованими, не дозволяючи прозоро та швидко впроваджувати нові технології та матеріали.

Закон передбачає три методи нормування у будівництві – параметричний, розпорядчий і цільовий.

Розпорядчий метод нормування не надає альтернативи та полягає в поелементному описі будівельного об’єкта, відповідно до якого пропонуються рішення, конструкції, матеріали, робочі характеристики тощо. На цьому методі засновані радянські Державні будівельні норми (ДБН).

Параметричний метод – спосіб встановлення вимог, який передбачає визначення цілей та/або параметрів безпеки, функціональності та якості об’єкта нормування у будівництві. Параметричний метод набув поширення в економічно розвинених державах (країни ЄС, США, Канада, Японія тощо).

Цільовий метод є перехідним і включає елементи розпорядчого та параметричного методів.

Вибір методу нормування здійснюється з огляду на особливості об’єкта. Водночас перевага надається параметричному та цільовому методам.

Реалізація норм цього закону сприятиме спрощенню процесу розробки, затвердження та застосування будівельних норм, лібералізації будівельної галузі, а також поліпшенню цінової кон’юнктури на ринку нерухомості.

Open post Уряд затвердив Порядок встановлення спеціальних умов імпорту харчових продуктів та кормів

Уряд затвердив Порядок встановлення спеціальних умов імпорту харчових продуктів та кормів

Уряд затвердив Постанову від 09 жовтня 2019 р. № 869 “Про затвердження Порядку встановлення спеціальних умов імпорту харчових продуктів та кормів”.

Постановою передбачається встановлення спеціальних умов імпорту харчових продуктів та кормів, посилення контролю за їх переміщенням через державний кордон України, усунення чи зменшення до прийнятного рівня загрози для здоров’я людини та/або тварини, пов’язаної із ризиком наявності небезпечного фактору у вантажі, що ввозиться (пересилається) на митну територію України.

Рішення прийняте з метою охорони території України від занесення особливо небезпечних хвороб тварин, у першу чергу спільних для тварин та людей.

Постанова від 09 жовтня 2019 р. № 869 “Про затвердження Порядку встановлення спеціальних умов імпорту харчових продуктів та кормів”

Open post Опубліковано міжнародний стандарт на ідентифікацію лікарських засобів

Опубліковано міжнародний стандарт на ідентифікацію лікарських засобів

Ідентифікація лікарських засобів (IDMP) є нормативною вимогою, що стає все необхіднішою, оскільки світ рухається до комплексної охорони здоров’я, підкріпленої глобальною перевіркою ланцюга поставок.

Ідентифікація речовин, які входить у лікарські засоби за класифікацією IDMP, є строго регламентованою. Міжнародна організація з станлартизації (ISO) розробила низку стандартів та керівних документів для IDMP, які регулюють діяльність у цій сфері. Зазначені стандарти є основою для збору даних та обміну інформацією, пов’язаною з характеристиками лікарських засобів. Такий підхід дає змогу ідентифікувати інгредієнти лікарських засобів, що необхідно для комерційних нормативних цілей.

Нещдавно до групи стандартів IDMP долучився новий технічний звіт, який описує ключові поняття для організацій, що прагнуть брати участь у розробленні термінології IDMP.

Стандарт ISO/TR 14872 «Інформатика здоров’я. Ідентифікація лікарських засобів. Основні принципи підтримки ідентифікаторів і термінів» є основою ідентифікації та термінів відповідно до критеріїв стандартів IDMP. Стандарт охоплює модель надання послуг та основні принципи, які можна використовувати як критерії оцінки для вибору постачальників послуг термінології IDMP. Документ також допомагає під час розроблення надійних угод, які використовують власники IDMP та особи, що розробляють термінологію IDMP.

Новий технічний звіт стане у нагоді багатьом організаціям біофармацевтичної та фармацевтичної галузей, охоплюючи глобальні регулювальні органи, які опікуються розробленням, санкціонуванням, маркетингом і розповсюдженням лікарських засобів.

Open post Держпродспоживслужба розробляє електронну систему інформування

Держпродспоживслужба розробляє електронну систему інформування

21 серпня 2019 р. Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання інформації про події та ситуації, що становлять загрозу життю і здоров’ю, санітарному та епідеміологічному благополуччю населення.

Порядком визначено механізм інформування територіальних органів Держпродспоживслужби про ситуації, що становлять загрозу життю і здоров’ю, санітарному та епідеміологічному благополуччю населення. Зокрема, це стосується інформації про виявлення харчових продуктів, що не відповідають вимогам безпечності або появи обгрунтованої підозри щодо їх невідповідності; виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб.

Можна виділити основні аспекти Порядку:

1.Відповідальність за інформування покладено на заклади охорони здоров’я, суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики, органи виконавчої влади.

2.У випадку виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань, радіаційного ураження населення Держпродспоживслужбу інформують по телефону протягом однієї години з моменту настання такої події.

3.Коли ж встановлено факт (і навіть у разі появи підозри) зв’язку інфекційної хвороби, харчового отруєння, виникнення неінфекційних захворювань з діяльністю суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, відповідальні служби повідомляють територіальні органи Держпродспоживслужби письмовим повідомленням протягом 24 годин з моменту появи такої події.

4.Письмово повідомляють про такі захворювання (отруєння):
– шигельоз (дизентерія) та інші гострі кишкові інфекційні захворювання встановленої та невстановленої етіології ( 5 і більше випадків);
– вірусний гепатит А (3 і більше випадків);
– сальмонельоз (3 і більше випадків);
– ботулізм (один випадок);
– харчове отруєння, масове неінфекційне захворювання, отруєння, пов’язане з діяльністю організованого дитячого колективу (кожен випадок);
– масові неінфекційні захворювання (отруєння), у т.ч. сурогатами алкоголю (3 і більше випадків);
– отруєння або захворювання, яке виникло в результаті споживання питної води (у разі одночасного захворювання 5 і більше осіб);
– інфекційне захворювання невстановленої етіології (5 і більше випадків);
– радіаційна аварія (один випадок).

5.Постановою обумовлено перелік питань, які підлягають висвітленню у повідомленні.

6.Письмове повідомлення є обгрунтованою підставою для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) стосовно суб’єктів господарювання.

До 30 жовтня 2019 року Міністерство охорони здоров’я та Держпродспоживслужба повинні розробити та впровадити електронну систему інформування та взаємодії щодо подій та ситуацій, що становлять загрозу життю і здоров’ю, санітарному та епідеміологічному благополуччю населення.

Scroll to top